Дендрологічний парк „Олександрія”

Дендрологічний парк «Олександрія» один з найчарівніших ландшафтних парків України є пам`яткою архітектури національного значення та садово-паркового мистецтва. Закладений парк Ксаверієм та Олександрою Браницькими наприкінці XVIII ст. на базі вікової діброви. Автори проекту - архітектори Мюффо та Домінік Ботані. Великий вклад в розвиток парку вніс садівник Август Енс, який пропрацював в “Олександрії” 54 роки і був удостоєний пам’ятного знака на честь 50-річної служби. За свою довгу службу Енс сформував живописні пейзажі, які й нині викликають захоплення: Ялинова, Липова і Каштанова алеї, композиції Великої та Малої галявини. З часом Білу Церкву та парк “Олександрія” успадкував онук графині Олександри Василівни, один з синів Владислава Григора - Владислав Михал, граф Браницький. Останньою володаркою маєтків до 1917 року була дружина графа Владислава – Марія Євстафіївна з роду Сапєг. Нащадки Браницьких й понині живуть у Франції, Польщі та інших країнах світу. В 1946 році парк “Олександрія” було передано у відання Національної академії наук України, якій він підпорядковується в даний час. Загальною тематикою наукових досліджень є інтродукція та акліматизація рослин, збереження та відновлення старовинних насаджень, охорона рідкісних та зникаючих видів, занесених до Червоної книги України. Площа парку 400 гектарів. Основу його рослинності складають аборигенні дерева та чагарники, в паркових композиціях - чимало екзотів з різних природно - кліматичних зон. Колекційний фонд нараховує близько 2500 видів, форм та сортів рослин. Окремі дерева мають вік понад 200 років: могутні дуби, сосни чорна та Веймутова, ялівець віргінський, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку, яка має статус Національного надбання України (на площі понад 50 га зростає 2300 шт. дерев віком від 200 до 400 років). Величезну цінність становлять архітектурні споруди, які були побудовані на початку ХІХ ст.. Символіка та ідея їх побудови були різні. Так, за модою того часу в своєму парку графи Браницькі побудували цілий ряд меморіальних споруд, які присвячувалися видатним особам: Великому князю Григорію Потьомкіну-Таврійському було присвячено «Сад Дружби», Павільйон «Ротонда», Сад Потьомкіна, Колона Пелікана; Імператору Олександру І – Царський сад, Грабовий будиночок. Михайлу Воронцову, чоловікові меншої дочки графів Браницьких – Єлизавети Браницької присвячено Турецький будиночок, Фортеця Варна, Гладіатор. Досить багато в парку «Олександрії» зведено архітектурних споруд в романтичному стилі, які прикрашають його окремі ділянки. Це: «Колонада Ехо, Китайський місток, Руїни, Арочні містки, бесідки, фонтани та водоспади. На особливу увагу заслуговують будинок садівника та оранжерея. Будинок садівника – це єдина споруда на території парку господарського призначення, яка збереглася з кінця XVIII ст. до наших днів. Цегляний будинок складається з центральної двоповерхової частини і двох крил – західного (довжиною 100 м) і східного (довжиною 130 м). Центральна частина дещо перебудована в 1938 р. Оранжерея (1824 р.) була зруйнована в роки громадянської війни. На старому фундаменті в 1963 р. споруджена нова. Зараз в будинку садівника знаходиться дирекція парку і музей. У музеї парку зберігаються 16 прекрасних мармурових скульптур італійських митців: Три грації (Антоніо Канова), Хлопчик з собакою та Хлопчик з луком (Памполоні) та інші. Всі скульптури виготовлені з білого мармуру ще за часів Наполеона. Парк має головний вхід зі сторони бульвару 50 річчя Перемоги, де відвідувачів зустрічають погруддя Тараса Шевченка та Олександра Пушкіна. Поети бували в парку (тут Пушкін написав частину своєї "Полтави"). В зв’язку зі зростанням кількості відвідувачів добудували два додаткові входи у північно-західній частині парку зі сторони Сквирського шосе. В парк дозволений в’їзд автомобільним транспортом та функціонує стоянка. На південь від головного входу розкинулася Сонячна галявина - частина Нового парку, який є однією з тих ландшафтних ділянок, що були освоєні у повоєнний час. Він має площу 7 га. Це великий відкритий простір з нерівномірно розміщеними деревними та чагарниковими рослинами, загальна площа яких 12 га. Мандруючи парком, відвідувачі звертають увагу на ставки, що надають йому особливої краси та неповторності. Ставки розташовані каскадами у трьох великих балках, які зливаються з долиною Росі. Гладь водної поверхні з лебедями та дикими качками, неймовірна затишність узбережних балкових ландшафтів, дзюрчання струмків та гуркіт водоспадів створюють незабутнє враження. Можна дуже довго розповідати про різноманіття архітектурних пам'яток та скульптурних зображень "Олександрії", про неповторність та красу її ландшафтів, але краще хоч раз пройти по території парку та на власні очі помилуватися величчю людського творіння. Незабутні враження гарантуємо.